+211 голосов
6.4 млн просмотров

Розкажіть, як Сіроманець врятував Андрійка

назад от (20 баллов) в категории Українська мова

1 Ответ

+72 голосов

Андрійко пішов з Сіроманцем кататися на лижах, але раптово почалася заметіль. Хлопчик знесилився, зламалася одна лижа...

Сіроманець не залишшив Андрійка. Він тягнув його спочатку. Потім ніс на собі. Бачачи, що дитині холодно, вовк вирив яму у снігу і стягнув в неї Андрійка. Далі - дослівна цитата з тексту на підтвердження сказаного:

" Вовк волочив Андрійка за комір. Вітер підганяв їх на снігових белебнях, але як тільки вони скочувались в яр і треба було знову підійматися вгору — отут Сіроманцеві доводилося похекати та попріти. Тоді вовк закидав Андрійка собі на спину, розсував грудьми свіжий сніг, лапи ставали на твердіше, і з такою швидкістю вони посувалися до висілка.

Вовк жалібно вив. Покидав Андрійка, сам відбігав, вив на всі боки, прислухався, повертався до Андрійка знову, знову закидав його на спину і ніс далі. Андрійко обнімав вовка руками й ногами, щоб не зсуватися, щоб вовкові було легше.

Льотчики з ракетницями та ліхтарями вийшли за лісосмугу: але що ти його побачиш чи почуєш в цьому шипінні, ревінні, стогнанні, летінні?

Вовк поклав Андрійка на сніг і почав рити у снігу яму. Вирив яму, зсунув туди Андрійка і сам ліг біля нього. Сніг і вітер засипали їх швидко, охоче.

— У ямі тепло,— прошепотів вовкові Андрійко.— Аби нам до ранку не замерзнути, а там уже якось доберемося.

Раптом вовк насторожився: йому почулися постріли. В одну мить він вискочив з ями і завив. Так він ще не завивав ніколи. Все своє життя він завивав з голоду або з горя. Тепер в його завиванні була надія і радість"

назад от Одаренный (2.1 тыс. баллов)
...